Контактні лінзи Гідрогель

Для багаторазових гідрогелевих лінз критично важливо використовувати розчини, що ефективно видаляють білки, оскільки гідрогелі (особливо іонні, Група IV) схильні до денатурації протеїнів сльози на своїй поверхні.

Так, особливо одноденні (1-Day). Вони забезпечують стабільний зір, не пітніють і не сповзають так, як окуляри. Крім того, м'якість гідрогелю зменшує ризик травми ока при контактних видах спорту.

Гідрогелеві лінзи можуть втрачати воду через випаровування. Важливо використовувати краплі, сумісні з контактними лінзами (без консервантів). Також варто обирати лінзи з вбудованими зволожувачами (PVP, PVA, Phosphorylcholine), які утримують воду всередині матриці, а не просто на поверхні.

Анатомічно це неможливо. Кон'юнктива утворює безперервний бар'єр (склепіння), що унеможливлює потрапляння будь-якого об'єкта в ретробульбарний простір. Лінза може лише зміститися під верхню повіку, звідки її легко дістати.

Силікон є гідрофобним (відштовхує воду) і має вищий модуль пружності (жорсткість). Це може викликати механічне тертя повіки об лінзу або ліпідні забруднення. Гідрогелі, що складаються переважно з води та гідрофільних мономерів (HEMA, NVP), є м'якшими і більш "слизькими", що сприймається оком як більш природніше середовище.

Рогівка не має кровоносних судин і отримує кисень з повітря. Гідрогелеві лінзи з низьким Dk/t (<24) дійсно можуть обмежувати потік кисню, особливо при заплющених очах. Саме тому сон у гідрогелевих лінзах є критично небезпечним і може призвести до набряку рогівки. Проте для денного носіння сучасні тонкі гідрогелі (SofLens, Acuvue Moist) забезпечують достатній рівень оксигенації для більшості пацієнтів. Новітні матеріали, такі як HyperGel (Dk/t 42), мінімізують цей ризик навіть при тривалому носінні.